ХV Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: Екологічна парадигма сучасного образу життя і світу»

17-18 травня 2019року на факультеті психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна  відбулася ХV Міжнародна науково-практична  конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: Екологічна парадигма сучасного образу життя і світу» (далі − Конференція).
У науковому заході взяли участь понад 100 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти (ЗВО) з усіх регіонів України, молоді науковці, аспіранти, студенти, які представляють  ЗВО та наукові установи з 9 країн світу ( Австрія, Біларусь, Латвія, Польща, Росія, США, Україна).

Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання, 5 секційних засідань за наступними напрямами:

1. Екологічність життєвого середовища і побудова життєвого простору особистості
2. Проекологічний спосіб життя та проекологічна поведінка
3. Принцип екологічності у розвитку особистості: екологічна освіта та виховання.
4. Взаємозв'язок психологічного благополуччя людини та стану природного середовища.
5. Середовищні чинники життєдіяльності особистості.

Також був проведений круглий стіл «Соціальне просування проекологічного способу життя» та організаційно-діяльнісна гра «Суб’єктивне і психологічне благополуччя особистості: еколого-психологічний аспект».
На пленарному засіданні були представлені  доповіді науковців з Австрії, Польщі, США, Латвії, Біларусі, Росії, України; професорів, докторів наук з ВЗО та наукових установ Києва, Харкова, Вінниці, Запоріжжя, Маріуполя, Мукачева, Полтави, Ніжина, Чернігова.
В роботі секції «Екологічність життєвого середовища і побудова життєвого простору особистості» (Модератори: Вернік Олексій Леонідович, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН, Київ, Україна, Зімовін Олексій Іванович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кандидат психологічних наук, Харків, Україна)  обговорювалися питання організації життєвого середовища особистості (професійного, побутового, навчального, рекреаційного) за принципами екологічності, висвітлювалися актуальні проблеми активності особистості в побудові власного життєвого простору на засадах партнерства, синергії, розвиваючої взаємодії із природним та соціальним середовищем.
В доповідях та повідомленнях на секції «Проекологічний спосіб життя та проекологічна поведінка» (Модератори: Кряж Ірина Володимирівна, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, доктор психологічних наук, доцент, Харків, Украіна Рудоміно-Дусятська Олена Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент, Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН, Київ, Україна) були представлені різні трактовки понять «Проекологічний спосіб життя» та «Проекологічна поведінка», виділені критерії ефективності проекологічної активності людини, обговорені проблеми розвитку мотивації такої активності у різних соціальних та вікових групах. Учасникам обговорення були презентовані результати емпіричних досліджень відповідної тематики магістрів факультету психології Харківського університету ім. В.Н.Каразіна
У секційному засіданні «Принцип екологічності у розвитку особистості: екологічна освіта та виховання» (Модератори: Паламарчук Ольга Миколаївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доктор психологічних наук, доцент, Вінниця, Україна Вовчик-Блакитна Олена Олександрівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН, Київ, Україна) обговорювалися нові  аспекти проблеми становлення особистості, які оформилися як відповідь на екологізацію психологічної науки. У повідомленнях та презентаціях були розкриті теоретичні та методичні питання організації екологічної освіти на різних рівнях освітнього процесу, практичні здобутки у галузі позашкільного екологічного виховання. Фахівці-екологи з Харківського центру екологічного виховання «Слідопити» Яроцький В. та Яроцька М. поділилися досвідом організації екологічних екскурсій. Особливо наголошувалася необхідність врахування вікових закономірностей психічного розвитку при організації еколого-орієнтованої взаємодії із природою. Фахівці-практики підкреслили важливість роботи із дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, для якого природа виступає безпосередньою складовою життя, впливає на самоусвідомлення дитини і тому є цікавою і важливою для неї.
У секційному засіданні «Взаємозв'язок психологічного благополуччя людини та стану природного середовища» Модератори: Луценко Олена Львівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доктор психологічних наук, доцент, Харків, Україна Кирпенко Тетяна Михайлівна, кандидат психологічних наук, Інститут психології імені Г.С.Костюка , Київ, Україна) були підняті актуальні питання  впливу екологічної ситуації на сприймання, осмислення та переживання людиною свого життя. Обговорювалися проблеми взаємовпливів смисложиттєвих орієнтацій та ставлення особистості до проблем довкілля. В контексті життєвих стратегій особистості як суб’єкта власного життя розглядалися спонуки до про екологічної активності. Як головне питання для обговорення учасники засідання виділили проблему формування суб’єктного ставлення до життя у його смислових та просторово-часових вимірах.   Засідання секції пройшло успішно, доповіді викликали зацікавлення та активну дискусію слухачів. В дискусії брали участь як модератори, так і учасники та слухачі заходу. У підсумку було відзначено високу теоретичну та практичну значущість представлених доповідей.
У секційному засіданні «Середовищні чинники життєдіяльності особистості» (Модератор: Льовочкіна Антоніна Михайлівна, доктор психологічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна) були розглянуті методологічні питання формування середовищного підходу в психології, нових перспектив, які відкриваються на його основі для розробки категорій «свідомість», «особистість», «життєдіяльність» тощо. Підняті питання проектування середовищ життєдіяльності, які б виступали умовою коеволюційного розвитку людини та довкілля. Обговорювалися психологічні аспекти життєдіяльності особистості в сучасному мегаполісі та еколого-психологічні  проблеми висотного будівництва.
В результаті дискусій, обговорення доповідей та презентацій учасниками конференції  був глибоко усвідомлений соціальний запит на практичну розробку та швидке впровадження нових системних заходів із підвищення екологічної культури населення. Вони мають спиратися на ціннісні  основі переживання людиною свого власного життя, усвідомлення залежності його благополуччя  від стану довкілля і від власних зусиль із побудови безпечного оточення.
В рамках Конференції пройшов круглий стіл «Соціальне просування проекологічного способу життя», на якому виступили представники волонтерської організації з утилізації відходів і впровадження у повсякденний спосіб життя технологій поводження зі сміттям (м. Харків), які поділилися досвідом багаторічної роботи по залученню населення у заходи по сортуванню, переробці, збору побутових відходів. В рамках відео конференції про такий досвід у співпраці із керівництвом міста поділилася співробітниця психологічного факультету Балтійського міжнародного університету, керівник департаменту житла і навколишнього середовища ризької міської Думи Абеліте Л. (м. Рига, Латвія), Представниця Швейцарсько-Українського проекту DESPRO Данчева О.В. ознайомила із ініціативами українських неформальних організацій по заохоченню дітей різного віку  до створення анімаційних фільмів, присвячених захисту довкілля від відходів.
Як заключний етап конференції була проведена організаційно-діяльнісна гра «Суб’єктивне і психологічне благополуччя особистості: еколого-психологічний аспект», в ході якої учасники оволодівали практичними навичками застосування психологічного супроводу для організації особистістю свого життя як екологічно-орієнтованого. 
На Конференції панувала творча атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сфері екологічної психології, захисту та охорони довкілля, встановленню творчих контактів між  вченими різних країн.
Враховуючи вищезазначене XV Міжнародна науково-практична  конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: Екологічна парадигма сучасного образу життя і світу»:
підтримує ініціативу Національної Академії педагогічних наук, Институту психології імені Г.С.Костюка, Харківського державного університету імені В.Н.Каразіна щодо проведення  наукових  заходів еколого-психологічної тематики із вираженою спрямованістю на практичне вирішення екологічних проблем, які сьогодні стають все більш загрозливими та стримують поступальний рух України  ;
констатує  високий науковий рівень конференції, актуальність та змістовність доповідей, дискусій, презентацій вчених та фахівців-практиків  протягом усієї роботи конференції;
підкреслює, що актуальним та перспективним напрямом досліджень є:

1. наповнення психологічним змістом сучасних організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних проектів в галузі охорони та захисту довкілля;
2. проектування  житлового середовища, людських поселень як антропоекосистем, що відповідають  критеріям екологічності, безпеки та комфорту, забезпечують психологічне благополуччя населення;
3. встановлення  психологічних засад активного залучення широких верств  населення у діяльність по сортуванню, переробці, збору та утилізації побутових відходів. Розробка психологічно обґрунтованих заходів згуртування громади та розвитку самоуправління з метою покращення екологічної ситуації в регіоні проживання. 

вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти та науковими організаціями  України щодо проведення спільних досліджень психологічних проблем захисту довкілля; активізацію роботи з наукового забезпечення волонтерських організації, центрів позашкільного виховання, органів місцевого самоврядування знаннями та вміннями щодо розповсюдження свого досвіду серед широких верств населення; продовження роботи з пошуку нових форм інтеграції екологічної практики в процес роботи зі шкільною та студентською молоддю;
акцентує увагу на необхідності:
активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та провідного зарубіжного досвіду в сфері психологічного супроводу громадських рухів екологічної спрямованості. На базі наукових лабораторій закладів вищої освіти продовжити та удосконалити роботу з підготовки грантових проектів, які стосуються актуальних проблем екологічного  виховання та просвіти  різних груп населення. Здійснювати широку популяризацію результатів наукових досліджень щодо впливу власних неекологічних дій на якість життя, висвітлення переваг власної активності по захисту довкілля на психологічне благополуччя;
відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу початківців-дослідників в інтересах розвитку еколого-психологічної науки;
підтверджує доцільність та необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та доведення їх до широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.